Стихи

[Jekki]

Для 16-ти летней девушки - весьма неплохо.

Если хочешь, могу отдать на "съедение" моему коллеге-филологу.

Деннннн ааааа,ты говорил филологу отдаш,отдал если да то где отчет??че он сказал??

[Den_Koshkin]

Всех тех кто с подругой изящной, упругой
И выбритой в разных местах
Мечтает нажраться и сексом заняться
Терзает неведомый страх

Что где-нибудь в мае от страсти сгорая
В лесу остановят мопед
В пылу наслажденья от совокупленья
Найдет их веселый МЕДВЕД

И к парню-падонку который девчонку
Терзает как иву пила
Шагнет косолапо, похлопает лапой
И спросит: ПРЕВЕД, кагдила?

© Автор неизвестен

[luba]

Маленькая девочка со взглядом волчицы,
Я тоже когда то был самоубийцей.
Я тоже лежал в окровавленной ванне
И молча вкушал дым марихуаны.
Ты видишь как мирно пасутся коровы
И как лучезарны хрустальные горы.
Мы вырвем столбы отменим границы.
О, маленькая девочка со взглядом волчицы.
Спи сладким сном, не помни о прошлом.
Дом, где жила ты, пуст и заброшен и мхом обрастут плиты гробницы
О, маленькая девочка со взглядом волчицы

(с) Крематорий

[SemenKa]

Повар спит
И жопой дышит.
СУП кипит,
А он не слышит...

[Den_Koshkin]

Какие дамы нам не раз
шептали: "Дорогой!
Конечно, да, но не сейчас,
не здесь и не с тобой!


* * *

Всем дамам нужен макияж,
для торжества над мужиками.
Мужчина, впавший в охуяж -
- берётся голыми руками!


(С) Игорь Губерман

[krivoiy]

Сегодня не будет вотки,
Сегодня будет Вино...
разорваны в клочья колготки...
желание будет одно...

но будет все начинаться
культурно в романтике свеч...
а после в руках извиваться...
с двусмысленным взглядом прилечь...

сегодня девчонки дадут нам
с особою страстью в крови...
пелотки побреют гламурно
во имя священной любви...

Сегодня веть день валентина,
И любят деффчонки его...
И коль ты не бык , не скотина...
Люби их во благо всего...!!!!

Автор неизвестен

[Orion]

Чудо
Бачиш, ти якесь чудо
Вітер пишно віє в груди
Та ми не про сумне
І не про зле
А про веселе й молоде
Зустрів я колись
В житті два початки мали зійтись
Він був з Судану
Вона із Ірану
Бачив я таке з свого лану
Цілував чорношкірий свою кохану
Скажу вам по секрету - повна гидота
Чи не чистив(чистила) він або вона рота
Все село позбігалось
За весілля уже переймалось
Ось така дивина - подумав я
На хлєб-заводє вони теж
Пили молоко у Ганусі
Хоча бачив це молоко з грудей баби Катрусі
Ось це не дивно, люди?
Як це може бути?
Взагалі-то я скромна людина
Пішов ген аж за тином
Та раз шмиг біля мене
Проходить голова сільгоспу леді Олена
Як вам це весілля?- питаю
Вона - А шо? Погано?
І так на мене підозрітєльно глянула
Що я від страху заскавчав і убіжав
Незабаром весілля
"Краси" такої я не бачив в неділю
Чорний тато, біла мати
Прийшлось у весілля грати
Зайшов я у дім браку
Де було повно народу:
Швачок, комбайнерів, трудоголіків й бурлаків
Не скажу, що алко
Але трудо бачив палко
І ось з'явились молодята
У білих, пишних всіх нарядах
Саме головне - жених
Сам чорний, а на голові парик
Ну, я розумний, перевірив
Бац за волосся, бац
Не відривається хоч лазь
Але я взяв до себе силу
А чорний вже лисий
Боже мій - кричали люди
Ні туди і ні сюди
Чорний тато вже на мене розізлився
Мордою за кулачок як сємєчка схопився
Да я і свиснув
Моя собачка Бобік його притиснув
Та ми не про сумне
Про веселе й молоде
Мені сказали:
"Пішов би ти, у цього батька є сини!"
За голосуванням одного назвали Еник, іншого же Беник
Повірте - від страху, що бачу цих уродів
З'їв би вареник
Звісно глава главкому
Проважала мене до дому
Розумієте, ну нема уваженія
Понімаю ім'я:
Шило, Сало, Архип і Дмитро
Не розумію Майкл, Девід, Денні та Пуаро
Знаєте, якщо чолов'яга дурний
То фамілія Дурло
Якщо тупий то Тупло
Та взагалі грань це Дебілко
Шило торчит там де не потрібно
Та от я хотів помститися

[Orion]

Весілля
Бачиш, ти якесь чудо
Вітер пишно віє в груди
Та ми не про сумне
І не про зле
А про веселе й молоде
Зустрів я колись
В житті два початки мали зійтись
Він був з Судану
Вона із Ірану
Бачив я таке з свого лану
Цілував чорношкірий свою кохану
Скажу вам по секрету - повна гидота
Чи не чистив(чистила) він або вона рота
Все село позбігалось
За весілля уже переймалось
Ось така дивина - подумав я
На хлєб-заводє вони теж
Пили молоко у Ганусі
Хоча бачив це молоко з грудей баби Катрусі
Ось це не дивно, люди?
Як це може бути?
Взагалі-то я скромна людина
Пішов ген аж за тином
Та раз шмиг біля мене
Проходить голова сільгоспу леді Олена
Як вам це весілля?- питаю
Вона - А шо? Погано?
І так на мене підозрітєльно глянула
Що я від страху заскавчав і убіжав
Незабаром весілля
"Краси" такої я не бачив в неділю
Чорний тато, біла мати
Прийшлось у весілля грати
Зайшов я у дім браку
Де було повно народу:
Швачок, комбайнерів, трудоголіків й бурлаків
Не скажу, що алко
Але трудо бачив палко
І ось з'явились молодята
У білих, пишних всіх нарядах
Саме головне - жених
Сам чорний, а на голові парик
Ну, я розумний, перевірив
Бац за волосся, бац
Не відривається хоч лазь
Але я взяв до себе силу
А чорний вже лисий
Боже мій - кричали люди
Ні туди і ні сюди
Чорний тато вже на мене розізлився
Мордою за кулачок як сємєчка схопився
Да я і свиснув
Моя собачка Бобік його притиснув
Та ми не про сумне
Про веселе й молоде
Мені сказали:
"Пішов би ти, у цього батька є сини!"
За голосуванням одного назвали Еник, іншого же Беник
Повірте - від страху, що бачу цих уродів
З'їв би вареник
Звісно глава главкому
Проважала мене до дому
Розумієте, ну нема уваженія
Понімаю ім'я:
Шило, Сало, Архип і Дмитро
Не розумію Майкл, Девід, Денні та Пуаро
Знаєте, якщо чолов'яга дурний
То фамілія Дурло
Якщо тупий то Тупло
Та взагалі грань це Дебілко
Шило торчит там де не потрібно
Та от я хотів помститися
Щоб негр біля ніг міг молитися
Рано вранці, а тобто вночі
Я взяв палку в норі
Взяв пирожок
Кинув його у сундук
Та побачив кілька негрових рук
Кинулось бидло за пиріжком у сундук
А я зачинив його як малюк
Довго шукали негра Петра
Не могла знайти не одна душа
Майбутня дружина Галина вже голодала
Щастя собі не мала
Але я пожалів її та його
Відкрив тумбу з чоловіком Петро
І тепер мене любили
Що знайшов іранського сина
Правда каже
Кожного сина
Приласкає Україна!
Написал сам Orion

[San]

Леонид Каганов.

Прощай, «Фобос-грунт»!

"Не жалею, не зову, не плачу, сердце позабыло прежний бунт. Тает в небе, пламенем охвачен, межпланетный модуль «Фобос-грунт». На орбите, солнцем опаленный, он глядит, прищурясь, свысока, как ржавеют золотые клены, купола церквей и облака. Промелькнут осенней гулкой ранью под иллюминатором его города, наполненные сранью, хутора, где нету ничего, промелькнут болота, плоскогорья, трактора, лежащие вверх дном, частные коттеджи на приморье и Байкал, наполненный говном.
Запестрит в ландшафте цвет мышиный воинских частей, колоний, зон, промелькнут мигалками машины, где играет «Радио Шансон», промелькнут товарные вагоны, пустыри, посевы анаши, .удаки в наколках и погонах, чурки, бизнесмены, алкаши, поплывет внизу благоговейный и такой родной калейдоскоп: школьники с бутылками портвейна, задранными вверх, как телескоп. Видит модуль, сверху пролетая, милый край березовый, родной — рынки с дребеденью из Китая и текстиль турецкий привозной. Промелькнет Кавказ и чукчи в чумах, Волга и сибирские края, быдло в тренировочных костюмах, бабы с чемоданами тряпья, Байконур, нахмуренные лица промелькнут на несколько секунд... Так страна березового ситца провожает модуль «Фобос-грунт».
В телескопы наблюдает НАСА твой полет в космическую тишь — после наших запусков ГЛОНАССа их уже ничем не удивишь. Дух бродяжий! Ты летишь над миром! Ты покинул свой родимый дом — без бумажки, выданной ОВИРом, без отметки в паспорте своем. Пролетишь фанерой над Парижем, вытянув антенки и штыри. Тихо серебрятся пассатижи, сборщиком забытые внутри. Ты летишь, отчаянно питая где-то в схемах у себя внутри батарейкой, сделанной в Китае, лампочку, отлитую в НИИ. Безусловно, все мы в мире тленны, но особо тленен этот лак, эти провода и эти клеммы, связанные скотчем кое-как. Пара чьих-то брошенных окурков, спичек отсыревший коробок, мелкая заезженная шкурка — та, которой начищали бок...
Отстрели последнюю ракету. Отдели последнюю ступень. Главное — страну покинуть эту, а на Марс лететь, конечно, лень. Ни к чему тебе далекий Фобос, ни к чему тебе багряный Марс, под тобой теперь огромный глобус — приземляйся, только не у нас. Здесь в краях у нас такая мода, так слегка устали на пути, что любой не слишком глупый модуль норовит сорваться и уйти. Я теперь скупее стал в прогнозах, я провалы чую за версту. Хочется пойти обнять березы, с горечью сморкаясь в бересту. Не жалею, не зову, не плачу, сердце тронул холодок потерь. С модулем не может быть иначе, если так во всем у нас теперь. Что творится на другой планете, на ее космической оси, мы прочтем бесплатно в интернете где-нибудь на сайте Би-би-си.
Среди буйных нанотехнологий, среди всех космических задач расцвели кудряво микроблоги и каналы телепередач. Полетят никчемные химеры, словно с белых яблонь пестицид. Ах, какие были полимеры! Как мы их просрали, просто стыд. «Фобос-грунт», лети, ты нам не нужен, мы привыкли верить в чудеса. Даже если мы ложимся в лужу — нам она как божия роса. Заржавеешь, модуль, долетишь ли — все равно мы первые во всем: первыми когда-то в космос вышли, первыми из космоса уйдем."

[zerus]

Прикосновенье нервных рук,
Ее груди полукасанье,
Улыбки бледный полукруг,
Полузабытое дыханье,
Полузамеченный кивок,
Полузаметное объятье,
Полусплетенье ватных ног,
Полурасстегнутое платье,
Вес тела на одной руке,
Другого тела жар упругий,
Пятно румянца по щеке,
Освободившиеся руки,
Иссиня-черные зрачки,
На миг застывшее мгновенье,
Нетерпеливые тычки,
Неторопливое движенье
Вперед, на месте и назад,
На шее бисеринки пота,
Полузнакомый аромат,
Имбирно-мускусная нота,
Под горло сладкая слюна,
Полутона и полутени,
Полузатекшая спина,
Полусведенные колени,
По телу спазм во всю длину
И возле уха слабый голос:
"А Вам сходить через одну?"
День. Улица. Час пик. Автобус.